Державна установа
«Полтавський обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров'я України»

кандидат мед наук, доцент Валентин ШаповалЛікар-інтерн дерматовенеролог Кременчуцького обласного шкірно-венерологічного диспансеру Марія СамойленкоТепла пора року -  найкращий час для зміцнення здоров’я людини та її імунної системи. І цей період нам необхідно якомога краще використати щоб добитись цього, але й уникнути деяких ризиків, які існують в цей час.

Тому в сьогоднішній публікації йтиметься про іксодовий кліщовий бореліоз – хворобу Лайма, чому вона загрожує нам у цей період?

Річ у тому, що квітень-травень, а потім серпень-вересень, тобто весняно-літній період, є піковими для  розповсюдження іксодових кліщових бореліозів які  істотно загрожують здоров'ю населення.

В Україні, як і в інших країнах світу, в останні роки відбувається активізація природних вогнищ таких особливо небезпечних для людини зоонозів, як кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма  та значне збільшення випадків захворювання на них.

Серед причин такого явища – екологічні зміни (передусім глобальне потепління), що сприяють збільшенню кількості кліщів, комарів та мишоподібних гризунів – переносників інфекцій, а також контакт населення з ними під час відвідування ендемічних територій.

Зокрема, у період 2000 по 2010 р.р. захворюваність на Лайм-бореліоз в Україні зросла  у 21,9 рази  з 58 до 1275 випадків ( у показниках з 0,12 до 2,77 на 100 тис. населення). Загальна кількість офіційно зареєстрованих за цей період випадків встановила 4596. Тенденція до подальшого зростання прогнозується і надалі. Про це свідчить той факт, що за період з 2011 по 2016р.р. по Україні зареєстровано 13061 випадків, тобто за більш короткий період часу захворюваність різко збільшилась.

Особливістю сучасного розповсюдження хвороби Лайма є те, що  більша частина інфікувань людей відбувається в природних вогнищах, які виникли у великій кількості в приміських, лісових масивах у зв'язку з бурхливим розвитком індивідуального та дачного будівництва. Серед тих, хто захворів на бореліоз, основну кількість (понад 80%) становлять міські жителі, серед яких кожен четвертий (майже 40%) був інфікований в межах міста – в паркових та лісопаркових зонах.

Зростає кількість інфікувань на території рекреаційних зон

Викликає тривогу також збільшення природних вогнищ хвороби Лайма на території міст і селищ міського типу.

Основні причини – недостатня увага до питань санітарного стану населених пунктів, до проведення дератизаційних, проти кліщових заходів, якими зараз нехтують, у наслідок чого активно відновлюється чисельність переносників.

Встановлено, що майже 60 відсотків населення контактували зі збудниками хвороби Лайма. Відмічена також значна урбанізація природних вогнищ хвороби Лайма. Завдяки щорічним дослідженням, які проводила державна санепідслужба області, а нині проводить ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», вже виявлено природні осередки іксодових кліщових бореліозів в 170 населених пунктах практично на всіх адміністративних територіях області, і, безперечно, кількість їх зростатиме завдяки розширенню епізоотологічних обстежень.

У нашій області за період з 2010 по 2016р.р.  зареєстровано 461 випадок Лайм-бореліозу. Якщо у 2010 році було зареєстровано 9  випадків, то у 2011 році – 28, 2012 – 53, 2013 – 48, 2014 – 44, 2015 – 126,  2016 – 153. Тобто, як в Україні, так і в області зберігається тенденція до підвищення рівня захворюваності на цю особливо небезпечну недугу.

Протягом цього періоду захворювання в нашій області були зареєстровані  майже у всіх районах.     Найбільше випадків хвороби Лайма за останні 7 років зареєстровано у Полтаві (234), що свідчить про позитивні тенденції щодо діагностики та відповідної роз’яснювальної роботи серед населення, яке все частіше звертається до медичних працівників лікувально-профілактичних закладів області та до Державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» по лабораторну діагностику. У Лубенському районі за цей період зареєстровано 44 випадки, в Полтавському районі – 31, Новосанжарському – 35, Миргородському та Козельщинському по 16.

Хвороба Лайма - захворювання характеризуються різними  клінічними проявами, серед яких найбільш характерними є ураженням шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця, перебігає як у маніфестній, так і в латентній формах, має схильність до рецидивів і хронічного перебігу.

Особливе занепокоєння викликає високий відсоток пізніх уражень різних систем і органів через несвоєчасну діагностику, що призводить до хронічних проявів (близько 10% випадків) довготривалої непрацездатності, інвалідізації, а подекуди – і до летальних випадків. І на цьому треба зосередити особливу увагу.

У циркуляції збудників хвороби Лайма можуть брати участь близько 130 видів ссавців, серед яких провідна роль належить гризунам, а також 100 видів птахів. Поблизу населених пунктів на територіях із розвинутим тваринництвом до ензоотичного процесу залучаються сільськогосподарські і свійські тварини.

Отже, іксодовий кліщ є основним переносником збудника хвороби Лайма, а також одночасно і резервуаром збудника. Кліщі є агресивними щодо людини. Мігруючі птахи можуть переносити іксодові кліщові бореліози на інші континенти.

Основну роль у підтримці й існуванні вогнищ іксодових кліщових бореліозів відіграє регулярна циркуляція збудників між хребетними і кліщами. У природних вогнищах статево зрілі кліщі живляться переважно на великих диких тваринах, а німфи і личинки – на дрібних. Гризуни можуть бути носіями збудників практично впродовж усього свого життя і відіграють суттєву роль як резервуар інфекції в природі.

Найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини в лісі, коли вона рухається, торкаючись гілок дерев, розсуваючи чагарники і травостій, або сідає на траву. Кліщі можуть переслідувати людину 3-4 метри. Нападати можуть кліщі усіх фаз розвитку: личинки, німфи, дорослі особи.

Нажаль, за даними статистики, лише 1 з 10 покусаних кліщами осіб звертається по медичну допомогу. Аліментарний шлях зараження реалізується при вживанні в їжу сирого молока (переважно козячого) й інших молочних продуктів без термічної обробки. Крім того збудники іксодових кліщових бореліозів можуть передаватися трансплацентарно від хворої (чи інфікованої) жінки до плоду.

Від моменту заповзання кліща на одяг людини до початку кровосмоктання минає декілька годин. На тілі людини кліщі найчастіше прикріпляються до шкіри волосяної частити потилиці, шиї, в пахових ділянках, у ділянці пупка, в промежині, під лопатками і по хребту, де одяг менш щільно прилягає до поверхні тіла. При цьому його   прикріплення і присмоктування до тіла в більшості випадків залишаються непоміченими. Відчуття свербіжу на місці присмоктування кліща виникає через 6-12 годин і навіть пізніше. Процес насичення кров'ю кліщів може продовжуватись від 3 до 11 днів. Після відпадіння кліща на місці його присмоктування спостерігається запальний, болючий при пальпації інфільтрату діаметром до 3-5 мм з некротичною кірочкою в центрі, який зберігається протягом 2-3 тижнів. В багатьох випадках довкола первинного ефекту виникає кільцевидна або суцільна еритема (почервоніння).

За клінічним перебігом виділяють три стадії хвороби Лайма

Перше – це локальні інфекції що розвиваються на місті інфікування. Після періоду інкубації (3-32 дні, у середньому – 14 днів), збудники мігрують від місця потрапляння до периферії з утворенням на шкірних покривах ділянок почервонілої (гіперимованої) шкіри – мігруючої еритеми.
Для цієї хвороби характерні симптоми інфекційних захворювань: головний біль, озноб, нудота, температура від субфибрильної до 400С, біль в м'язах і суглобах, виражена слабкість, швидка стомлюваність, сонливість.  Місце, куди вкусив кліщ, червоніє,  пляма постійно збільшується, у середньому розміри  почервоніння становлять не більше 10 см, іноді досягаючи 60 см.

Протягом  певного часу пляма може збліднути або набути синюшного відтінку в середині плями, у місці укусу, утворюється рубець. У процесі захисної запальної реакції з боку імунної системи близько 90% збудників гинуть, і людина видужує.

Хочемо звернути особливу увагу на випадок, який трапився у  Кременчуці, й закінчився видужанням дитини. У серпні   минулого року батьки 9-ти річного хлопчика звернулись до Кременчуцького обласного  шкірно-венерологічного диспансеру. Вони помітили на шкірі стегна їхнього сина червону пляму, яка не зникла протягом тривалого  часу. Як виявилось, ця пляма у хлопчика з'явилась ще у травні, але батьки не надали цьому значення, бо вирішили, що він  під час ігор із дітьми десь зачепився, чи чимось натер шкіру. Минуло 2 місяці, і мама звернула увагу, що почервоніння не зникло, а збільшилось і стало якоїсь дивної форми (кільцеподібної). При комплексному обстеженні та проведенні лабораторних досліджень був підтверджений діагноз іксодового кліщового бореліозу та проведене відповідне лікування. Хлопчик видужав. Але необхідно відзначити, що у батьки не знали про  небезпеку кліщів, особливо у весняно-літній період коли вони є найбільш агресивними.

Хвороба Лайма може перейти і в другу стадію, коли імунна система не справляється зі збудниками. У такому разі вони, масово розмножившись, розносяться у всі органи і системи, вражаючи  шкіру,  головний мозок, суглоби, серце та інші органи.

Третя стадія – найтяжча  для людини, це період хронічної (пізньої) інфекції, коли незворотно вражаються певні «органи-мішені»: шкіра (хронічний атрофічний акродерматит, анетодермія), суглоби  (прогресуючи артралгії, які змінюються хронічним рецидивуючим поліартритом), нервова система (хронічний енцефаломієліт, полінейропатія, спастичний пара парез, атаксія, хронічна аксональна радикулопатія), очі (прогресуючій кератит).

Лайм-бореліоз може тривалий час протікати в латентній формі, коли об’єктивні й суб’єктивні симптоми відсутні, понад 10 років. Доведено, що в усі періоди хвороби через багато років після інфікування, можна виявити живі спірохети (збудники хвороби).

Зазначимо, що пацієнт із хворобою Лайма не є небезпечним для оточення, тобто кліщовий бореліоз не передається від людини до людини. Лікування треба проводити обов’язково, чим раніше хворий звернеться до лікаря, тим більш сприятливі прогнози щодо одужання.

Специфічна профілактика іксодових кліщових бореліозів поки що не розроблена, тобто вакцини немає.

Якщо людина зазнала укусу кліща, вона негайно має звернутися по медичну допомогу. Для екстреної профілактики цього захворювання лікар призначить  антибіотикотерапію.

Після укусу кліща протягом двох тижнів необхідно щоденно вимірювати температуру.

Важливе значення має також неспецифічна профілактика, яка спрямована на винищення кліщів – переносників у природних біотипах і індивідуальний захист людей від нападів і укусів.  Вона залишається важливою та необхідною частиною комплексу профілактичних заходів іксодових кліщових бореліозів. Рекомендовано використовувати акарициди в період активності кліщів, особливу увагу треба приділяти територіям оздоровчих закладів, їхньому благоустрою, дачним селищам, садибам, будівельним і промисловим майданчикам, і взагалі дотримання високого рівня санітарної культури в населених пунктах, на території об’єктів усіх форм власності, недопущенню забур’яненості та засмічення.

Разом із тим засоби особистого захисту від кліщів прості і доступні кожній людині, яка дбає про своє здоров'я: при відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується одягатися у світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову треба покривати головним убором. Само- та  взаємоогляди необхідно обов’язково проводити під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. Місце для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок,  хмизу в радіусі  25 м. Вдома потрібно відразу змінити одяг, білизну, ретельно її оглянути, випрати та випрасувати. Неможна залишати цей одяг біля ліжка, чи спати в ньому. Адже витрушування одягу не позбавляє від кліщів! Можна використовувати для захисту від кліщів ефективні репеленти.

Якщо кліщ  все ж таки присмоктався, необхідно негайно звернутися до медичних працівників. За відсутності такої можливості видалення проводять самостійно: треба змастити кліща олією (не заливати, щоб не задихнувся); повільно видалити його разом із хоботком, розхитуючи кліща збоку в бік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою пінцетом  чи петлею з нитки.  Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення треба ретельно вимити руки з милом, кліща спалити або віддати в лабораторію особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» на дослідження, а потім обов’язково звернутись до лікувально-профілактичного закладу.

З протиепідемічною метою хворого рекомендовано госпіталізувати.  Перед госпіталізацією проводять огляд тіла на наявність кліщів і видаляють їх. У вогнищі, за потреби проводять протикліщову обробку  інсектицидами.

Диспансерний нагляд за хворим здійснюється протягом 2 років з обов’язковим лабораторним обстеженням через кожні 6 місяців.

Органи місцевої влади і місцевого самоврядування, власники підприємств, установ, організацій різних форм власності мають гарантувати належний санітарний стан територій, оздоровлення лісів паркового типу, упорядкуванню території населених пунктів, оздоровлення насаджень прорідженням, розчищення від сушняку, бурелому, пнів, безплідної порослі молодих дерев і чагарників; ліквідацію сміттєзвалищ, захаращень і підтоплень підвалів, регулярне викошування газонів, а також очищення від рослинності водойм, що заросли.

Отже, особливого значення набуває увага кожної людини,  до безпечного відпочинку та дотримання умов праці фахівців різних напрямків діяльності, а також своєчасне звернення до лікувально-профілактичних закладів для отримання медичної допомоги та до ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» для проведення відповідних лабораторних досліджень кліщів та імунної системи людини.

Лікар-епідеміолог відділення ОНІ ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗУ», Заслужений лікар України, кандидат мед наук, доцент Валентин Шаповал

Лікар-інтерн дерматовенеролог Кременчуцького обласного шкірно-венерологічного диспансеру Марія Самойленко

Відокремлені структурні підрозділи

poltava regions

Корисні посилання

ban-radaban-prezidentban-kabminban-mozpoltava-oda