Оздоровчій період без ризиків захворіти. Здоров'я – найцінніша власність кожної людини. Тепла пора року є доброю нагодою, щоб зміцнити здоров'я. Ласкаві сонячні промені, освіжаюча прохолода водойм, чисте повітря лісових галявин – усе це на користь здоров'ю!
Але люди – не єдині користувачі благ природи. Поряд існує цілий світ з рослин і тварин, комах і мікроорганізмів, для яких тепла пора року – сезон активності. Тому, нажаль, природне середовище може не тільки оздоровлювати, але і завдавати здоров'ю людини шкоди. Але лиху можна запобігти, якщо бути обізнаним щодо ризиків та вдатися до профілактики.
Природні осередки небезпеки. Плануючи відпочинок варто не забувати про існування природних осередків, де серед тварин, птахів, комах циркулюють мікроорганізми, які здатні викликати захворювання як у тварин, так і у людей, а також – про необхідність захисту від ризику захворіти, або – про профілактику.
Інформацію про природні осередки і вплив природи на здоров'я можна знайти на сайті Держсанепідслужби області. Але профілактика варта того, щоб що б про неї нагадувати частіше, адже вона коштує набагато менше за лікування, особливо, коли йдеться про хвороби, які офіційно так і звуться «особливо небезпечні».
Небезпека захворювань полягає у можливості збудників вражати життєво важливі системи людського організму, викликати багато ускладнень та «повернення» важких симптомів після уявного одужання. Нажаль, оптимістичні розв'язки бувають не у 100% випадків. Так, після захворювання на сказ ще ніхто не одужував; в разі захворювання на лептоспіроз – не на користь одужанню поганий стан імунітету та пізнє звернення за медичною допомогою.
Сказ. Захворювання тварин на сказ реєструються по усій країні, що викликає небезпеку і для людей. Так, за минулий рік в Україні зареєстровані 4 випадки загибелі людей внаслідок захворювання на сказ (по 1 вип. у Одеській, Волинській, Кіровоградській і Рівненській областях), у цьому році – 1 (у Рівненеській області). В нашій області трагічний випадок був у 2003 році. Але порятунок від смерті є, і полягає він у профілактиці. Постраждалому від тварини необхідно своєчасно і у повному обсязі провести курс антирабічних щеплень.
Лептоспіроз. Це захворювання вважалось найпоширенішим серед природно-осередкових. Випадки лептоспірозу серед людей, від поодиноких до десятків, реєструвались в усіх областях країни. Щорічно активність природних осередків підтверджується і випадками лабораторного визначення інфікованості лептоспірами диких гризунів.
Природними осередками лептоспірозу потенційно можуть бути усі місця, сприятливі для життя гризунів: як зволожені луки, пойми річок, береги ставків, так і території населених пунктів.
Основним природним резервуаром збудників лептоспірозу є гризуни. Ось чому серед заходів профілактики – зменшення чисельності гризунів (дераизація). Гризунів не повинно бути в приміщеннях. Особливо ретельно слід оберігати від проникнення гризунів овочесховища, продуктові склади, їдальні. Неприпустимим є існування можливості інфікування продуктів харчування та води.
Під час відпочинку ризиковано використовувати для купання випадкові (не упорядковані) водоймища. Це особливо небезпечно, коли поруч мешкають гризуни, є місця виплоду комарів, ферма чи водопій для худоби; ризик інфікування в такому водоймищі значно збільшується.
Особиста профілактика лептоспірозу передбачає використання гумових чобіт та рукавичок під час сільськогосподарських робіт, та робіт в приміщеннях, заселених гризунами, заборону купання в забруднених (невідомих) водоймищах, вживання сирої води.
Туляремія. До заходів профілактики туляремії, яка не реєструється в області з 1998 року, але природні осередки періодично виявляють активність, слід додати захист від укусів комах та проведення профілактичних щеплень населенню, що мешкає на територіях природних осередків туляремії. Нажаль, через відсутність туляремійної вакцини, з 2003 року обсяг планових щеплень проти туляремії постійно скорочувався, а останні 4 роки профілактичні щеплення не проводились взагалі.
Стережіться комах. В останні роки, на перші позиції (в усьому світі) виходять трансмісивні захворювання, передача збудників яких до людини може відбуватися під час присмоктування кліща або комариного укусу.
У Полтавській області комахами можуть передаватися до людини: іксодові кліщові бореліози (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, Кримська, спричинена Конго-вірусом, геморагічна гарячка, гарячка Західного Нілу і навіть малярія (в разі її занесення хворою людиною).
Серед перелічених захворювань у нас діагностуються хвороба Лайма та гарячка Західного Нілу.
Хвороба Лайма. Офіційна реєстрація хвороби Лайма в Україні запроваджена з 2000 року, а гарячки Західного Нілу – з 2006 року. Прогнозована тенденція щодо подальшого зростання захворюваності населення на ці хвороби зберігається. Якщо з 2002 по 2005 роки в області реєструвались поодинокі випадки хвороби Лайма, то останні 3 роки зареєстровано в середньому по 50 випадків щорічно.
Гарячка Західного Нілу. Полтавська область серед небагатьох в Україні, де впроваджена (з 2011 року) лабораторна діагностика гарячки Західного Нілу. Всього зареєстровано 22 випадки (з 86-ти зареєстрованих в Україні з 2006 року).
Кількість зареєстрованих випадків в певній мірі залежить від обізнаності населення та можливостей діагностики.
В області нерідко трапляються випадки пізнього звернення за медичною допомогою, коли хворі самі видаляють кліщів, не звертають увагу на зміни шкіри, стани лихоманки розцінюють як банальну застуду.
Лабораторна діагностика Гарячки Західного Нілу та хвороби Лайма здійснюється на базі вірусологічної лабораторії та лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».
В області наявність борелій (збудників хвороби Лайма) визначена лабораторно як у кліщах, знятих з людей, так і у кліщах, добутих фахівцями санітарно-епідеміологічної служби, у «дикій природі», у т.ч. і на територіях оздоровчих закладів, у парках населених пунктів.
Природні осередки іксодових кліщових бореліозів визначені на усіх адміністративних територіях області; до них віднесені більше 170 населених пунктів.
В межі природних осередків гарячки Західного Нілу потрапили 13 населених пунктів області: м.Полтава, с.Брунівка, с.Крутий Берег Полтавської м/р, м.Пирятин; с.Вакуленці, с.Цибулі Полтавського району; с.Селещина, с.Кустолове-Суходілка Машівського району; смт. Решетилівка; с.Вельбівка Гадяцького району; с.Бережнівка, с.Чкалове, с. Дрижина Гребля Кобеляцького району).
Бути обізнаним – на користь здоров'ю. Фактичні межі природних осередків інфекційних захворювань можуть бути значно ширшими офіційно визначених, а кількість зареєстрованих хворих – лише вершиною айсбергу. Адже птахи ссавці та комахи можуть переносити кліщів долаючи значні відстані, а захворювання можуть протікати у легкій формі або проходити під іншими діагнозами.
Все зазначене свідчить про існування в області значного потенціалу щодо циркуляції збудників таких відносно нових для області захворювань, як хвороба Лайма і гарячка Західного Нілу та можливих інфікувань людей збудниками цих та інших захворювань, що, в свою чергу, потребує проведення профілактичних заходів та готовності надання відповідної медичної допомоги.
Про обізнаність населення з проблеми небезпеки комах свідчить кількість звернень в лікувальні заклади постраждалих від нападів кліщів: за 2014 рік – 528 таких звернень. Проведення антибіотикопрофілактики дозволяє уникнути захворювання бо перенести його без ускладнень. Отже, в разі присмоктування кліща, необхідно звернутися за медичною допомогою.
Чи варто створювати проблеми «на пустому місті»? Скептики можуть аргументувати, що є захист імунітетом. Багато людей купалися у ставках, видаляли кліщів із себе і з собак, чухалися після укусів комарів і лишились здоровими! Ну, хтось захворів. Випадки ж поодинокі.
А якщо поодинокі випадки звести до купи за багато років спостережень? Наприклад, на лептоспіроз в області за останні 11 років захворіли 232 людини, з них померли 19... Ще більше (260) захворіли на хворобу Лайма. Сумна статистика.
Тож не варто нехтувати доступними засобами профілактики, та завжди запобігати ризику захворіти, аби уникнути непередбачених витрат на порятунок здоров'я.
Про громадське здоров'я подбаємо разом. Доступним і досить ефективним заходом профілактики захворювань, які передаються комахами, є оздоровлення території шляхом створення навколо населених пунктів лісів паркового типу, вільних від кліщів, та упорядкування територій населених пунктів.
Належний санітарний стан території переслідує подвійну мету. З одного боку це покращення екологічних умов життєдіяльності людей, з іншого – це заходи, які призводять до зниження кількості дрібних ссавців, що перешкоджає нормальному розмноженню і розвитку кліщів. Таке оздоровлення досягається прорідженням, розчищенням від сушняку, бурелому, пнів, безладної порослі молодих дерев і чагарників; ліквідацією сміттєзвалищ, захаращень і підтоплень підвалів, регулярним викошуванням газонів, а також очищенням від рослинності водойм, що заросли, каналів, колекторів.
Коли йдеться про громадське здоров'я, дбати про нього доводиться громадою. Неможливо ефективно впливати на чисельність гризунів або комах, якщо існують умови антисанітарії, сприятливі для їх існування.
Та й ефективно впливати на природні осередки, не завдаючи шкоди самій природі, досить важко. Сучасне ставлення до застосування проти переносників хімічних засобів досить обережне. До обробок територій від комах вдаються при виникненні епідемічних ускладнень. Профілактичні обробки здійснюють при значній чисельності кліщів і в час, коли вони ще не активні (лише станув сніг).
Локального характеру хімічна обробка протикліщовими засобами може набувати при обробці худоби, домашніх тварин і птахів. А боротьба з комарами (до речі, саме через їх укуси може передаватися до людини вірус гарячки Західного Нілу) хімічними засобами доволі ефективна при обробці внутрішніх поверхонь житлових і нежитлових (підвалів) приміщень.
Сам собі порятунок. Індивідуальний захист від кліщів та комарів – найбільш ефективний захід профілактики щодо захворювань, які передаються комахами. Він полягає у використанні репелентів, сіток для приміщень, захисного одягу. Арсенал захисту від комарів включає багато пристроїв, пластинки-фумігатори, спіралі, що димлять, засоби, які наносяться на тіло і на одяг, захисні сітки на вікнах, над спальними місцями. Останнє особливо актуально щодо захисту дітей; сітки обов'язково повинні застосовуватись, коли дитина спить на відкритому повітрі.
Як обрати місце для відпочинку на природі та захиститися від кліщів. Кліщі не падають з дерев, а нападають з трави. Ось чому небезпечно сідати чи лягати на траву. Ходити в лісі слід сонячними місцями, не торкаючись високої трави та чагарників. Найнебезпечнішим місцем ночівлі, відпочинку у лісі є сухий сосновий ліс з піщаними ґрунтами без трав'янистої рослинності.
Захисний одяг може виглядати так: сорочка зі щільно прилягаючими манжетами, заправлена у штани, які заправлені в шкарпетки; закрите взуття, туго пов'язана косинка. Не рідше, ніж кожні 2 години перебування на природі, треба проводити огляд одягу і відкритих ділянок тіла.
Кліщі присмоктуються не одразу, після нападу вони повзуть угору, шукаючи ділянки тіла з тонкою шкірою, можуть затриматись у швах одягу. Після повернення з лісу або перед ночівлею треба зняти одяг, ретельно перевірити тіло і одяг. Підлягають перевірці усі предмети, що виносяться з лісу (дрова, квіти) а також тварини, які супроводжували людей під час відпочинку на природі.
Особливо ефективно одяг захищає в поєднанні з застосуванням хімічних препаратів, які наносяться на одяг (репеленти, акарициди).
Аерозолів і кремів, які можуть захистити від нападу кліщів при нанесенні на шкіру людини не існує. У кліщів, що відчувають близькість кровоносних судин, швидкість присмоктування зростає на стільки, що отруйливі речовини не встигають запобігти укусу.
Доброго відпочинку! Тепер ви обізнані в багатьох тонкощах профілактики і залишається побажати доброго відпочинку. На останок, якщо вже трапиться така неприємність, як присмоктування кліща – головне найскоріше його видалити. Коли нема змоги одразу звернутися за медичною допомогою, можна зробити з пластика пристрій з проріззю, яким захопити і повільно видалити кліща. Ну а потім – консультація у лікаря-інфекціоніста. Здоров'я варте того, щоб завжди дбати про профілактику.
