В рамках епідеміологічного нагляду за особливо небезпечними інфекційними захворюваннями в ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» проводиться санітарно-епідеміологічний моніторинг, спрямований на вивчення стану об'єктів довкілля, які можуть впливати на стан здоров'я населення.
Багаторічні лабораторні спостереження разом з аналізом інфекційної захворюваності дозволяють визначати певні загрози (ризики) для здоров'я людей, прогнозувати їх вплив на епідемічну ситуацію та вживати відповідні профілактичні заходи.
Актуальною проблемою сьогодення є (трансмісивні) захворювання, які передаються внаслідок нападів комах, зокрема – іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).
Тенденція до погіршення епідемічної ситуації з трансмісивних захворювань спостерігається в усьому світі. В Україні, за 3 роки після введення у 2000 році офіційної реєстрації хвороби Лайма, було виявлено 562 випадки захворювань. За останні 3 роки (2012 – 2014) зареєстровано 5264 випадки ХЛ (без даних по АР Крим – з березня 2014 р., по м.Севастополь – з квітня 2014, по Луганській обл: серпень – без даних із 4 міст і 4 районів, вересень – без даних із 7 міст і 3 районів).
По Полтавській області з 2002 по 2004 рік було зареєстровано 5 випадків хвороби Лайма – всі по Лубенському району, а за останні 3 роки – щорічно реєструється майже по 50 випадків. Природні осередки іксодових кліщових бореліозів визначені на усіх адміністративних територіях області; до них віднесені більше 170 населених пунктів.
Останнім часом мешканці області все частіше звертаються у медичні заклади з приводу нападів кліщів. Відбувається це не тільки з причини покращення обізнаності населення щодо небезпеки таких нападів, але і через те, що у цьому році кількість кліщів у навколишньому природному середовищі дійсно значно зросла.
З метою епідеміологічного нагляду фахівцям Держсанепідслужби вдалося зібрати в природі 775 кліщів, ще 29 було знято з постраждалих. За аналогічний період минулого року здобутки були удвічі меншими, але погіршення ситуації було заздалегідь прогнозоване, тому лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», була готова до збільшення обсягів роботи як з польовим матеріалом, так і щодо обстежень хворих з діагностичною метою.
Частина проб традиційно направлена для досліджень в Український науково-методичний центр з вивчення проблеми іксодових кліщових бореліозів в Україні Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни, з яким впродовж багатьох років підтримуються професійні зв'язки.
Дослідження цього року тривають. Щодо минулих років, то лабораторно вже підтверджена наявність у кліщах, зібраних з території Полтавської області, борелій – збудників хвороби Лайма.
Результати лабораторних досліджень зазначених лабораторій та вірусологічної лабораторії ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» засвідчили, що від місцевих кліщів людям можуть передаватись і інші особливо небезпечні інфекційні захворювання, зокрема: гранулоцитарний анаплазмоз людини, вірусний енцефаліт, гарячка Західного Нілу.
Збудники цих захворювань можуть переноситись птахами, ссавцями та комахами на значні відстані і передаватись через укуси комах до людини.
Якщо напади комарів дають про себе знати одразу, то напади дорослих кліщів можуть бути виявленими через тривалий час, а напади німф кліщів – зовсім непоміченими. Проте, кліщі можуть виявитися інфікованими на будь-якій стадії свого розвитку.
Збудник хвороби айма може передаватися при вживанні в їжу сирого молока (переважно козячого) і інших молочних продуктів без термічної обробки, а також – від хворої (чи інфікованої) жінки до плоду. Ризик внутрішньоутробного інфікування, особливо при своєчасному лікуванні, є невеликим.
Хвороба Лайма небезпечна своїми ускладненнями, вона віднесена до захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування.
Профілактичне лікування, як правило, розпочинається без очікування проявів хвороби, варто постраждалому від нападу кліща звернутися за медичною допомогою.
Доступним і досить ефективним заходом профілактики захворювань, які передаються комахами, є оздоровлення території шляхом створення навколо населених пунктів лісів паркового типу, вільних від кліщів, та упорядкування територій населених пунктів. Неможливо ефективно впливати на чисельність гризунів або комах, якщо існують умови антисанітарії, сприятливі для їх існування.
Належний санітарний стан території переслідує подвійну мету. З одного боку це покращення екологічних умов життєдіяльності людей, з іншого – це заходи, які призводять до зниження кількості дрібних ссавців, що перешкоджає нормальному розмноженню і розвитку кліщів. Таке оздоровлення досягається прорідженням, розчищенням від сушняку, бурелому, пнів, безладної порослі молодих дерев і чагарників; ліквідацією сміттєзвалищ, захаращень і підтоплень підвалів, регулярним викошуванням газонів, а також очищенням від рослинності водойм, що заросли, каналів, колекторів.
Важко ефективно впливати на природні осередки, не завдаючи шкоди самій природі. Сучасне ставлення до застосування проти переносників хімічних засобів досить обережне. До обробок територій від комах вдаються при виникненні епідемічних ускладнень. Профілактичні обробки рекомендується здійснювати при значній чисельності кліщів і в час, коли вони ще не активні (лише станув сніг).
Локального характеру хімічна обробка протикліщовими засобами може набувати при обробці худоби, домашніх тварин і птахів. А боротьба з комарами (до речі, саме через їх укуси може передаватися до людини вірус гарячки Західного Нілу) хімічними засобами доволі ефективна при обробці внутрішніх поверхонь житлових і нежитлових (підвалів) приміщень.
Індивідуальний захист від кліщів та комарів – найбільш ефективний захід профілактики щодо захворювань, які передаються комахами. Він полягає у використанні репелентів, сіток для приміщень, захисного одягу. Арсенал захисту від комарів включає багато пристроїв, пластинки-фумігатори, спіралі, що димлять, засоби, які наносяться на тіло і на одяг, захисні сітки на вікнах, над спальними місцями. Останнє особливо актуально щодо захисту дітей; сітки обов'язково повинні застосовуватись, коли дитина спить на відкритому повітрі.
Про небезпечність комах слід пам'ятати та захиститися як під час прогулянок у населених пунктах, так і під час вибору місця для відпочинку на природі. «Жертвами» нападів кліщів у лісосмугах часто стають автомандрівники. Міські парки та сквери, навіть території дворів також небезпечні.
Кліщі не падають з дерев, а нападають з трави. Ось чому небезпечно сідати чи лягати на траву. Ходити в лісі слід сонячними місцями, не торкаючись високої трави та чагарників. Найнебезпечнішим місцем ночівлі, відпочинку у лісі є сухий сосновий ліс з піщаними ґрунтами без трав'янистої рослинності.
Захисний одяг може виглядати так: сорочка зі щільно прилягаючими манжетами, заправлена у штани, які заправлені в шкарпетки; закрите взуття, туго пов'язана косинка. Не рідше, ніж кожні 2 години перебування на природі, треба проводити огляд одягу і відкритих ділянок тіла.
Кліщі присмоктуються не одразу, після нападу вони повзуть угору, шукаючи ділянки тіла з тонкою шкірою, можуть затриматись у швах одягу. Після повернення з лісу або перед ночівлею треба зняти одяг, ретельно перевірити тіло і одяг. Підлягають перевірці усі предмети, що виносяться з лісу (дрова, квіти) а також тварини, які супроводжували людей під час відпочинку на природі.
Особливо ефективно одяг захищає в поєднанні з застосуванням хімічних препаратів, які наносяться на одяг (репеленти, акарициди).
Аерозолів і кремів, які можуть захистити від нападу кліщів при нанесенні на шкіру людини не існує. У кліщів, що відчувають близькість кровоносних судин, швидкість присмоктування зростає на стільки, що отруйливі речовини не встигають запобігти укусу.
В разі присмоктування кліща, головне – найскоріше його позбавитись. Можна зробити це за допомогою саморобного пластикового пристрою з проріззю, яким захопити і повільно видалити кліща. Ну а потім – консультація у лікаря-інфекціоніста.
