У Полтавській області востаннє випадок захворювання людини на сказ зареєстрований у 2003 році у Лохвицькому районі (постраждала від домашнього скаженого собаки за медичною допомогою звернулася з появою клінічних проявів хвороби). Попередній випадок в області – у 1972 році.
За даними Державного закладу «Український центр з контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров’я України», в Україні в останні роки епідситуація щодо захворюваності людей на сказ залишається нестійкою – реєструються поодинокі випадки захворювань; за останні 10 років простежується тенденція до зростання рівня захворюваності. Якщо в попередні два десятиріччя зареєстровано по 21 випадку захворювань, то в останнє десятиріччя ( з 2007 по 2016 рік) – 36 випадків. За останнє десятиріччя найбільша кількість захворювань зареєстрована у 2007 році – 7 вип., (по 2 вип. у Вінницькій, Донецькій, Луганській та 1 у Херсонській областях) та 2011, 2015 роках по 6 вип. (у 2011 р. по 1 вип. у Сумській, Тернопільській, Чернігівській, Донецькій, Київській областях та м. Києві, (у 2015 р. по 2 випадки у Дніпропетровській та Донецькій та по одному у Одеській і Харківській областях), у 2012 р. захворювання не реєструвалися.
У 2016 році зареєстровано 4 випадки захворювань: у Дніпропетровській, Рівненській, Чернігівській областях та м. Києві (інфікована у Київській області).
У 2017 році по 1 випадку захворювань людей на сказ зареєстровано у Дніпропетровській і Одеській областях.
З 1996 по 2016 рік в Україні внаслідок захворювання на сказ загинуло 58 людей. З цієї кількості 35 не звертались за медичною допомогою з приводу нападів тварин, 12 з різних причин не отримали щеплення проти сказу (антирабічне лікування). В 11 випадках щеплення лікування проводилось, але не було ефективним через (порушення режиму, схем лікування, неповний осяг через дефіцит препаратів тощо).
В умовах погіршення ситуації щодо захворювань тварин на сказ, неупорядкованого стану щодо утримання тварин медична профілактика сказу залишається актуальною проблемою. Серед заходів профілактики – дотримання правил утримання тварин, своєчасне звернення за медичною допомогою в разі нападів тварин, наявність в лікувальних закладах антирабічних вакцин і антирабічного імуноглобуліну.

Заввідділенням особливо небезпечних інфекцій відділу з дослідження біологічних факторів ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», лікар-епідеміолог Т.Крупініна