Logo

Державна установа
«Полтавський обласний центр контролю
та профілактики хвороб
Міністерства охорони здоров’я України»

Сказ - це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання, яке характеризується ураженням центральної нервової системи теплокровних тварин і людини та завжди закінчується смертю.
В Україні епідемічна ситуація щодо захворюваності людей на сказ є нестійкою. Найбільше випадків за останнє десятиліття було зареєстровано у 2007 році – 7 випадків, 2011- 6. Поодинокі випадки серед людей реєструвалися практично кожного року. Зокрема, у 2022 році від сказу померло двоє людей у Житомирській та Харківській областях. У 2023 році на сказ постраждала одна людина у Харківській області і вже у І кварталі цього року також зареєстрований один випадок у цій же області. На Полтавщині останній трагічний випадок смерті від сказу людини трапився у 2003 р. у с. Яхники Лохвицького району. Жінка, яка жила поблизу лісу померла від цієї особливо небезпечної хвороби так, як не зверталась до лікарів після покусу обличчя і руки, коли розбороняла свого і чужого собак. Собака власниці також загинула від сказу. До речі, собаки і коти в цьому селі до цієї трагедії не були щеплені ветеринарною службою від сказу, хоча існувала постійна загроза заразитись свійським тваринам від диких, адже село під лісом.
Динаміка захворюваності на сказ в Україні під час російської агресії суттєво змінилась і негативно впливає на розповсюдження цього захворювання. Тому невипадково відбувається зростання випадків сказу, зокрема збільшення кількості поголів’я диких тварин, збільшення безпритульних тварин та унеможливлення стовідсоткової ідентифікації та реєстрації домашніх тварин, а також негативно впливає на пероральну імунізацію на сказ диких тварин у навколишньому середовищі. Внаслідок цього захворюваність тварин зросла у два рази.
У зв'язку з військовими подіями із місць бойових дій до Полтавщини мігрувало багато лисиць, що може спричиняти спалахи хвороб на сказ, а також збільшилась кількість звернень громадян за медичною допомогою після покусів тварин. В нашій області у 2023 році виявлено хворих на сказ 13 тварин, в тому числі лисиць – 2, котів – 5, собак – 3 та верхньої рогатої худоби – 3. Ці приклади свідчать про реальну загрозу сказу для людей.
Серед свійських тварин особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі; в останні роки збільшилась роль котів, які нерідко мають спільні з лисицями території лову мишей, досить часто хворіють на сказ також сільськогосподарські тварини.
Коли людину покусала тварина ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв. мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.
Після цього негайно зверніться по медичною допомогою.
Обов’язковому щепленню підлягають люди:
• яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
• покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
• подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
• які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування тварин для дослідження (в т.ч. мертвих).
У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання і може врятувати людину від смерті.
Загострюємо також увагу до особливості інкубаційного періоду сказу для людини, який як правило триває від 7 днів до 3-х місяців, але може збільшуватися до 1-го чи 3-х років, залежно від низки факторів. Тому ми маємо бути занадто обачними і своєчасно звертатись за медичною допомогою та отримати вакцинацію, лише яка може спасти постраждалої людини від цієї смертельної хвороби.
Отже боротьба зі сказом враховуючи військові дії, міграційні процеси залишається однією з найскладніших проблем сьогодення. Ця проблема може бути вирішена тільки загальними зусиллями адміністративно-господарських служб, органів ветеринарної медицини, інших інституцій, діяльність яких спрямована на впровадження утримання свійських тварин, перш за все собак, котів, своєчасну вакцинацію, відловлення бездоглядних особин. Необхідно регулювати популяцію чисельності лисиць у природі (0,5 – 1на 1 тис. га). Якщо буде більше 2-х виникнуть епізоотії серед лисиць, а це є реальною небезпекою для людей та тваринного світу. Важливо також розширити інформаційно-освітню роботу серед населення, особливо власників щодо цієї хвороби та дотримання правил утримання домашніх тварин.
Тож будемо пильними і віримо в перемогу над ворогом.

Валентин Шаповал
лікар-епідеміолог ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ Україні», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, член Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»

Відокремлені структурні підрозділи

poltava regions

Корисні посилання

ban-radaban-prezidentban-kabminban-mozpoltava-oda