КІР НІКУДИ НЕ ЗНИК

Кір – надзвичайно контагіозна (заразна) гостра інфекційна хвороба, що вражає переважно дітей, яка характеризується інтоксикацією, підвищенням температури тіла, катаром слизових оболонок дихальних шляхів та кон’юнктив, наступною появою плямисто– папульозного висипу, що вкриває шкіру хворого.
Під час останніх спалахів кору, які були в Україні відчувалася соціальна напруга, вражаючи дітей та дорослих. Дуже прикро, коли гинули незахищені діти та дорослі в ХХІ столітті за наявності надійного засобу захисту від кору – вакцинації, яка вже була розпочата у 1963 році.
Спалахи кору в Україні мають циклічний характер і повторюються кожні чотири – пять років. З огляду на те, що попередній спалах був у 2017-2019 роках, у 2023 році в Україні на кір захворіло у шестеро більше людей проти 2022 року. Летальних випадків не зареєстровано. В минулому році випадки реєструвались у 15 областях. Найбільше у Тернопільській – 15, Київській – 10, Львівській – 7, Хмельницькій – 6, Вінницькій – 5 областях. На Полтавщині був зареєстрований лише один випадок кору. В цьому році поодинокі випадки вже зареєстровані у 9 областях, але в Одеській найбільше – 5. Крім того слід наголосити особливу увагу на тому, що під час епідрозслідування останнього випадку на початку січня цього року в Одесі фахівці встановили, що родина повернулась із Румунії, де оголошена національна епідемія кору, захворілі діти не були вакциновані. Тому враховуючи міграційні процеси, нинішню військову агресію росії, ми маємо бути дуже пильними і дбати про вакцинацію дітей згідно національного календаря щеплень, так як через недостатнє охоплення населення щепленнями можливе виникнення епідемічних ускладнень. За підсумками 2023 року в Україні щепленнями проти кору, паротиту та краснухи (КПК) охоплено 92,4% однорічних дітей, в нашій області 94,2% та в Україні 87,3% 6-ти річних, а на Полтавщині – 91,3%. Для формування ж колективного імунітету охоплення щепленнями має бути не менше ніж 95%. Тож ризики для епідускладнень існують,так як не всі діти охоплені щепленнями.
Збудник кору вірус здатний уражати покрови слизових оболонок, кон’юктиви очей, шкіри та інших органів і систем.
Джерелом збудника є хвора людина. Єдиним механізмом передачі кору є повітряно-крапельний. У повітрі вірус потрапляє з дрібними крапельками слизу під час кашлю, чхання та розмови. Хвороба дуже заразна и поширюється занадто швидко. Крім того, доведена можливість поширення інфекції з повітрям за межі кімнати, де перебуває хворий (через відчинені двері, системи вентиляції, тощо). Важливою особливістю кору є висока швидкість і легкість поширення інфекції. Не щеплені, не імунні люди при спілкуванні з хворим захворіють майже у 100% випадків.
На кір хворіють переважно діти. Але у зв'язку з падінням колективного імунітету кір може загрожувати різним категоріям населення.
Про саму хворобу. Кір — це небезпечна хвороба: з однієї тисячі людей, які захворіли на кір, одна помирає, одна хворіє на енцефаліт – тяжке ураження головного мозку. Кір майже завжди важко протікає, що у дітей, що у дорослих. Він часто ускладнюється запаленням легень, вушною інфекцією та іншими серйозними ускладненнями.
Серед складних віддалених наслідків кору є підгострий склерозуючий паненцефаліт. Це хвороба, яка не має лікування, завжди має смертельний результат. Хвороба розвивається через 5-10 років після перенесеного кору. У групі ризику – діти, які перехворіли на кір на першому році життя, яких ми не можемо вакцинувати, але можемо їх захистити через вакцинацію старших дітей. На жаль, зараз ми маємо відлуння спалаху 2017-2019 років – зростають випадки підгострого склерозуючого паненцефаліту, саме через 5 років після попереднього спалаху.
Для захисту від кору потрібні дві дози вакцини КПК, що містить живі, але ослаблені віруси кору, паротиту та краснухи. За календарем щеплень в Україні першу дозу вакцини вводять дітям у 12 місяців, другу дозу – в 6 років. Дітям, яких не було вакциновано вчасно, вводять дві дози вакцини з інтервалом мінімум у 1 місяць.
До вакцинації не потрібно готуватися, здавати загальні аналізи крові чи сечі. Якщо у вас був контакт із хворим на кір, а ви не знаєте, чи вакциновані чи ні, то потрібно пройти екстрену вакцинацію. Причому в перші 72 години після контакту – чим швидше, тим краще, бо ефективність протидії вакцини хворобі сягає 95%. Щеплення КПК також надає захист проти краснухи й паротиту. Щонайменше через місяць після отримання першої дози вакцини у зв’язку з екстреним щепленням варто отримати і другу дозу вакцини КПК для надійного захисту в майбутньому.
Звертаємося до батьків дітей, до місцевих громад, що лікарям, доводилося бачити, як від кору помирають діти через те, що не були вакциновані, як страждають їхні батьки, як шукають будь-які варіанти врятувати хвору дитину, коли вже запізно. Не доводьте до цього — вакцинуйте дітей, захистіть їх від цієї хвороби. Ми вже неодноразово попадали в лабети цього небезпечного вірусу.
За даними ВООЗ, що року на планеті кір забирає життя близько 500 тисяч не вакцинованих дітей. Тому будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше, ніж захворювання, від якого воно захищає. Слід пам’ятати, що ефективність вакцинації полягає не у стовідсотковій гарантії уникнути хвороби, а в полегшенні її перебігу. Витрати на вакцинацію приблизно в десять разів менші, ніж лікування. Крім того, не вакцинована дитина може бути небезпечною для інших. Завдяки профілактичним щепленням у світі рятують щонайменше 3 мільйони дитячих життів, а 750 тисяч дітей рятують від інвалідності.
Тож об’єднуємось, працюємо на упередження та віримо в перемогу над ворогом.

Валентин Шаповал
лікар-епідеміолог ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, член громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»

захист від харчових отруєнь

Обережно, кліщі!

З березня по жовтень в лісах та парках активуються кліщі. Піки активності припадають на квітень та серпень. Кусючі вампіри небезпечні тим, що здатні передавати збудників різноманітних інфекційних захворювань.
Багаторічними дослідженнями встановлена наявність на території Полтавської області природних осередків багатьох захворювань, які передаються комахами: кліщовий бореліоз (Хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, гарячка Західного Нілу, захворювання, спричинені рядом інших вірусів.
Серед найбільш актуальних для Полтавської області інфекційних захворювань, передача яких здійснюється кліщами, є хвороба Лайма. Перші поодинокі випадки діагностовано у 2002 році. З того часу кількість хворих щороку збільшується. За 2018 рік вона становила 251.
Хвороба Лайма характеризується різними клінічними проявами: ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця. При кліщовому бореліозі на місці укусу з’являється еритема – пляма червоного кольору, дещо світліша в центрі, збільшується в розмірі за 3-7 днів. Хворий відчуває загальну слабкість, ломоту, підвищення температури тіла, головний біль, катаральні явища, біль м’язів шиї. При пізньому чи взагалі відсутньому лікуванні хвороба може привести до інвалідності.
Осередки кліщових бореліозів визначені на усіх адміністративних територіях області; до них віднесені більше 130 населених пунктів. За даними системного ентомологічного моніторингу, що здійснюється спеціалістами обласного лабораторного центру МОЗ України, у 2019 році слід очікувати збереження середнього багаторічного рівня чисельності компонентів гнусу та кліщів. Перебування на природні може бути ризикованим, якщо не зважати на небезпеку кліщів. Останніми роками кліщі все частіше атакують в межах населених пунктів.

Читати далі

Про захворювання на сказ

У Полтавській області востаннє випадок захворювання людини на сказ зареєстрований у 2003 році у Лохвицькому районі (постраждала від домашнього скаженого собаки за медичною допомогою звернулася з появою клінічних проявів хвороби). Попередній випадок в області – у 1972 році.
За даними Державного закладу «Український центр з контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров’я України», в Україні в останні роки епідситуація щодо захворюваності людей на сказ залишається нестійкою – реєструються поодинокі випадки захворювань; за останні 10 років простежується тенденція до зростання рівня захворюваності. Якщо в попередні два десятиріччя зареєстровано по 21 випадку захворювань, то в останнє десятиріччя ( з 2007 по 2016 рік) – 36 випадків. За останнє десятиріччя найбільша кількість захворювань зареєстрована у 2007 році – 7 вип., (по 2 вип. у Вінницькій, Донецькій, Луганській та 1 у Херсонській областях) та 2011, 2015 роках по 6 вип. (у 2011 р. по 1 вип. у Сумській, Тернопільській, Чернігівській, Донецькій, Київській областях та м. Києві, (у 2015 р. по 2 випадки у Дніпропетровській та Донецькій та по одному у Одеській і Харківській областях), у 2012 р. захворювання не реєструвалися.
У 2016 році зареєстровано 4 випадки захворювань: у Дніпропетровській, Рівненській, Чернігівській областях та м. Києві (інфікована у Київській області).
У 2017 році по 1 випадку захворювань людей на сказ зареєстровано у Дніпропетровській і Одеській областях.
З 1996 по 2016 рік в Україні внаслідок захворювання на сказ загинуло 58 людей. З цієї кількості 35 не звертались за медичною допомогою з приводу нападів тварин, 12 з різних причин не отримали щеплення проти сказу (антирабічне лікування). В 11 випадках щеплення лікування проводилось, але не було ефективним через (порушення режиму, схем лікування, неповний осяг через дефіцит препаратів тощо).
В умовах погіршення ситуації щодо захворювань тварин на сказ, неупорядкованого стану щодо утримання тварин медична профілактика сказу залишається актуальною проблемою. Серед заходів профілактики – дотримання правил утримання тварин, своєчасне звернення за медичною допомогою в разі нападів тварин, наявність в лікувальних закладах антирабічних вакцин і антирабічного імуноглобуліну.

Заввідділенням особливо небезпечних інфекцій відділу з дослідження біологічних факторів ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», лікар-епідеміолог Т.Крупініна

Про полімерні матеріали

   ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» єдина лабораторія в області, яка проводить    дослідження полімерних матеріалів (ПМ) та виробів з них на наявність токсичних інгредієнтів .

  За останні роки збільшилась кількість звернень громадян із скаргами на погіршення самопочуття після проведення євроремонтів у своїх квартирах чи на робочих місцях, або після придбання меблів. Для гострого отруєння від формальдегіду, який виділяється з будівельних матеріалів, характерне подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів: сльозотеча, біль в очах, першіння в горлі, нежить, чхання і кашель, біль і відчуття тиску в грудях, задишка, ядуха. Одночасно наростає загальна слабкість, пітливість, головний біль; ноді виникає запаморочення, відчуття страху, хитка хода, судоми, гіперемія шкіри обличчя, слизової оболонки носа, носові кровотечі. У нічний час кашель і задишка посилюються.

  Після проведення лабораторних досліджень виявляється перевищення гранично допустимої концентрації формальдегіду і фенолу, як в повітрі приміщень , так і з частин меблів (ДСП, ДВП та інші) . Причиною невідповідності ДСП та інших будівельних матеріалів до Нормативних Документів вважається порушення технологічного процесу під час виготовлення. Підтвердженням того самого «полімерного буму» в нашій країні стало наше опитування жителів м. Полтави. Проаналізувавши отримані результати, ми прийшли до висновку, що лише дуже малий відсоток насправді усвідомлює потенційну небезпеку ПМ для свого організму .

Далі