За 2013 рік в Україні зареєстровано 1519 випадків захворювань тварин на сказ. Серед найбільш неблагополучних областей сусідні з Полтавською – Київська, Чернігівська, Дніпропетровська. На такому фоні були зареєстровані 3 випадки захворювань людей на сказ у Київській, Харківській, Донецькій областях.

За повідомленням Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області, внаслідок проведення профілактичних заходів, зокрема – щеплень проти сказу серед сільськогосподарських, домашніх та диких тварин, за останні 7 років епізоотична ситуація по сказу в області значно покращилась. За період з 2007 по 2013 роки річна кількість випадків захворювання тварин на сказ скоротилась з 213 до 15.
В області, як і в Україні в цілому, є умови, сприятливі для поширення сказу як серед тварин, так і серед людей.
У поточному році серед тварин зареєстровані 7 випадків захворювань на сказ, у т.ч. 4 – серед собак: у Великобагачанському (с.Балюки), Зіньківському (с.Загрунівка) і Гадяцькому районах (с.Лютенька, м.Гадяч). У м.Миргород зареєстрований сказ у лисиці; у Решетилівському районі (с.Потеряйки) – у теляти; у Пирятинському районі (с.Смотрики) – у кота.
Від хворих на сказ тварин постраждали 6 осіб. Всього ж за 6 місяців 2014 року в лікувальні заклади області звернулося 1254 постраждалих від нападів тварин.
Як і у минулі роки, переважна більшість людей постраждала від домашніх тварин, які мають хазяїв (70,0%), що свідчить про порушення правил утримання тварин. Від бездоглядних собак та котів постраждали 329 осіб, від диких – 27.
Серед диких тварин, від яких постраждали люди, були лисиці, кажани, куниці, їжак, видра, яструб, дикий кабан, білка, тхір, кріт, пацюки, миші та інші дикі гризуни. А серед домашніх – собаки (900 випадків), коти (305), сільгосптварини (13) та домашні декоративні гризуни (9).
Значну роль в профілактиці сказу серед людей продовжує відігравати медична медикаментозна профілактика – антирабічне лікування, призначення на яке отримали 422 особи.
Причинами загибелі людей від сказу в Україні у 2013 році було не проведення антирабічного лікування (через відмову і через не звернення за меддопомогою), а також – проведення лікування не у повному обсязі (через брак антирабічних препаратів).
Людину, постраждалу від тварини, хворої на сказ, від загибелі можуть врятувати тільки своєчасно і у повному обсязі проведені щеплення. Тому у лікувальних закладах повинен бути забезпечений постійний запас антирабічних препаратів. Після надання першої допомоги (промивання рани водою з милом та обробки країв йодом), постраждалим від тварин слід звернутися за медичною допомогою.