Понад століття тому видатний хірург М. Пирогов стверджував, що майбутнє належить медицині профілактичній. На сьогодні превентивна медицина покладена в основу систем охорони здоров'я найрозвиненіших країн світу, а інвестиції в цей напрям визнано найефективнішими серед усіх вкладень в індустрію здоров'я.
Державна санітарно-епідеміологічна служба України є ключовим органом профілактики і аналогом системи громадського здоров'я розвинутих країн світу. Діяльність цієї служби тісно пов'язана з профілактичним напрямком медицини і спрямована на недопущення негативного впливу на людину небезпечних факторів середовища її життєдіяльності, що можуть стати причиною виникнення інфекційних та неінфекційних хвороб. І в цьому — її переваги над традиційною системою охорони здоров'я, котра займається уже лікуванням наслідків впливу небезпечних факторів, що і з економічної, і з соціальної точки зору є менш доцільним.
Робота служби, починаючи від створення у 1923 році, була спрямована на збереження і зміцнення життя і здоров'я населення та майбутніх поколінь як найбільш цінного Конституційного права громадян.
Впродовж минулих десятиліть були відвернуті або ліквідовані епідемії чуми, холери, малярії, паразитарних тифів, дифтерії та інших інфекцій. Тяжкі наслідки першої світової та громадянської війни у минулому столітті сприяли масовим інфекційним захворюванням. Так, лише протягом одного року з жовтня 1922 по листопад 1923 у Полтавській губернії захворіло 60 тис. висипним і зворотними тифами, до 13тис. чоловік захворіло черевним тифом, 1,5 тис. дифтерією, 1,3 тис. віспою, 3,5 тис. холерою. Зусиллями санітарних лікарів, які працювали в ті роки, масові захворювання в нашій країні були ліквідовані.
Проте ці захворювання не відійшли в історію в інших країнах. Так на Гаїті у 2014 році зареєстровано 3850 хворих на холеру, з них 18 померли, в Домініканській республіці – 122, з них 3 померли. В даний час продовжуються спалахи поліомієліту в п'яти країнах: Камеруні,Сомалі, Сирії, Ефіопії та Кенії. Залишається ендемічним це захворювання в трьох країнах: Афганістані, Пакістані, Нігерії.
Сьогодні нас чекають також нові серйозні виклики: у світі з'являються нові збудники інфекційних хвороб, постійно виникають нові небезпечні фактори забруднення середовища життєдіяльності людини. З'являються вірусні захворювання, здатні стерти з лиця землі цілі нації. Дієвих ліків від них досі немає, тому єдиний спосіб профілактики страшних хвороб — не дати їм поширитися. Зараз у країнах Африки лютує лихоманка Ебола. За даними ВООЗ загальна кількість осіб, що постраждали від гарячки Ебола становить 6553, серед них 3083– летальні випадки, що становить майже 50%. Серед залучених до епідемічного процесу країн значаться Ліберія, Гвінея, Сьєрра – Леоне, Нігерія й Сенегал.
Зростаюче число випадків захворювання коронавірусів MERS в Саудівській Аравії і ОАЕ стало причиною для занепокоєння у Всесвітній організації охорони здоров'я. З вересня 2012 року було зареєстровано 153 лабораторно підтверджених випадки зараження коронавірусом, померли 93 особи. Вакцина від MERS на даний момент не отримана.
Не є стабільною ситуація із захворюваннями і в більш благополучних країнах Європи, Японії, Австралії. У 2011 році в Германії та ряді інших країн Євросоюзу зареєстровано епідемію захворювань, викликаних патогенним штамом кишкової палички. Постраждало біля 4 тисяч людей, більше 40 з них померли. Серед причин називали огірки, паростки сої та іншу продукцію. Наступного 2012 року в Германії зареєстровано ще один спалах, занедужання спричинила неякісна їжа від компанії "Содексім". Захворіли більше 5 тисяч школярів.
У 2013 році понад 1700 чоловік в Японії отруїлися замороженими продуктами, в які потрапив карбофос. Зареєстровано спалах сальмонельозу в Австралії, під час якого захворіли 220 осіб, одна людина померла. Люди вживали заражену сальмонельозом їжу під час святкових заходів у в штаті Квінсленд. Цей перелік можна продовжувати й далі.
На протязі 9 місяців 2014 року в країнах ЄС (Австрія, Франція, Німеччина, Великобританія) внаслідок спалаху сальмонельозу постраждало понад 400 осіб.
Європейська направленість України повинна передбачати не тільки покращення рейтингів бізнесу, а й стану збереження здоров'я населення. Тому питання дерегуляції господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення є не з простих. Не треба забувати, що санепідслужба – це не «ворог» бізнесу, а партнер. Вона попереджає про можливі ризики, які можуть призвести до випуску неякісної, небезпечної продукції, що може призвести до значних втрат як здоров'я споживачів, так і фінансових втрат самих підприємців. Піклується про здоров'я їх працівників, адже чим вони будуть здоровішими, тим більша буде продуктивність праці, і тим більшим буде економічний ефект від їх роботи.
Безумовно Держсанепідслужба, як і інші державні органи, потребує змін, оновлення, модернізації, впровадження заходів щодо оптимізації її діяльності як на загальнодержавному так і на регіональному рівнях. Але, при реформуванні необхідно враховувати досвід різних країн. У ряді країн світу саме національні органи охорони здоров'я безпосередньо контролюють безпеку харчових продуктів. У США в системі міністерства охорони здоров'я і соціальної політики існує Служба громадського здоров'я. У Польщі є аналог нашої санепідслужби. В таких невеликих країнах, як Естонія, Данія єдиним державним органом, відповідальним за безпеку харчової продукції є Ветеринарно-продовольчий департамент, який підпорядковується Аграрному міністерству. Проте, ця система не завжди є виправданою. Як зазначив Микола Проданчук , директор Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України — нещодавно в Данії померло 12 людей (із двадцяти захворілих пацієнтів) унаслідок спалаху лістеріозу, який виник через вживання м'ясних продуктів. Таких випадків, пов'язаних із промисловим виробництвом харчових продуктів, в Україні не було впродовж останніх 30-40 років.
В Грузії з свого часу державну санепідслужбу було зовсім ліквідовано. В результаті зменшився відсоток покриття населення вакцинацією, погіршився контроль епідемічної ситуації, адміністративний ресурс не зменшився, про що стверджував Міністр праці, охорони здоров'я та соціального захисту Грузії під час офіційного візиту до України.
10 вересня 2014 р. № 442 урядом видано Постанову КМУ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», якою пропонується утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу. Ця постанова викликала широке обговорення і неоднозначну реакцію. Зокрема, в о голови Держсанепідслужи України О.П. Кравчук у інтерв'ю газеті «Ваше здоров'я» зазначив, що крім ліквідації санепідслужби відбудеться ще й виведення функцій, які вона досі виконувала, зі сфери охорони здоров'я та передача їх у нову структуру, де головну роль відіграватимуть фітосанітарна й ветеринарна служби. І це особливо непокоїть. Оскільки будь-який розрив єдиного медичного простору — це погана ідея. Натомість ми спостерігаємо передачу функцій санепідслужби в різні відомства. Приміром, нагляд за здоров'ям працюючих в Україні передається із ДСЕС в інспекцію праці. Якщо говорити про систему охорони здоров'я, до якої нині належить і ДСЕС, то це єдиний нерозривний медичний комплекс — від профілактики захворювань до їх лікування. Тепер основний інструмент профілактики зі сфери охорони здоров'я забирають, і МОЗ перетвориться у міністерство лікування хвороб. Повноцінної профілактичної складової у його діяльності вже не буде. Чи піде це на користь населенню?
Наразі у зв'язку з дерегуляцією господарської діяльності та змінами у законодавстві санепідслужба позбавлена можливості проводити раптові перевірки. Суттєво обмежено можливості запобіжного нагляду. Зокрема, Держсан¬епідслужба вже не погоджує процедуру надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, а також проектно-кошторисну документацію на будівництво об'єктів; введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення.
Повне або часткове призупинення виробництва чи реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за лише постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову територіального органу ДСЕС України щодо застосування заходів реагування.
Планові перевірки об'єктів здійснюються від 1 разу на рік до 1 разу на 5 років в залежності від ступеню ризику. Протягом серпня - грудня 2014 року перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Сьогодення нам приносить чергові ризики. Зниження обсягів вакцинації до досить низького рівня, яке спостерігається на сьогоднішній день, не зможе в майбутньому забезпечити популяційний імунітет у населення, і як наслідок, знову повернення до дифтерії, поліомієліту, правцю тощо. Продовження бойових дій на сході України, міграція населення в інші регіони країни, слабкість прикордонного контролю в зонах бойових дій несе загрозу як населенню, що проживає в зоні проведення АТО, так і всієї країни. Чи вдасться впоратися з цими та іншими нелегкими завданнями службі під час свого реформування та становлення нових служб? Чи зможемо ми утримати відносно стабільне санітарно-епідемічне благополуччя населення після реформування – покаже час...
08 жовтня поточного року під головуванням керівника Держсанепідслужби України Кравчука О.П. відбулось урочисте засідання, присвячене Дню працівників Державної санітарно-епідеміологічної служби України. На цій нараді було відзначено, що про скорочення кадрів СЕС поки що не йдеться. На сьогодні ми маємо «дві частини» санепідслужби — одна як територіальний орган виконавчої влади, де працюють службовці, що виконують наглядові функції, друга частина — лабораторні центри.
На даний час - наша основна задача в цей нелегкий час зберегти кадри, як найбільшу цінність нашої служби. Їх високий професіоналізм ще буде потрібен людям. Від нашої з вами роботи залежить безпека нації.
Головний державний санітарний
лікар Полтавської області С.Л. Макєєв
