За 19 років (з 1996 по 2014 рр.) в Україні зареєстровані 48 випадків захворювань людей на сказ, які виникли внаслідок нападів наступних тварин: коти (16 вип.), собаки (15), лисиці (12), кажан (1). У 4 вип. (3 – серед дітей і 1вип. у дорослого) захворілі не пам'ятали про контакти з тваринами.

Сказ у людей діагностувався спорадично, але майже на усіх адмінтериторіях, найчастіше – у Донецькій (8 вип.) і Харківській (6+1 у 2015 р.) обл. По 4 вип. зареєстровано у Київській, Кіровоградській, Чернігівській обл.; по 3 вип. – у Одеській та Луганській обл., по 2 вип. – у Вінницькій, Львівській, Миколаївській, Тернопільській; по 1 вип. – у Волинській, Запорізькій, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Черкаській обл. і у м.Київ.
У 28 вип. постраждалі від тварин за меддопомогою не звертались, у 20 – звертались, але не отримали антирабічне лікування у 9 вип. через такі причини: зовсім не призначені щеплення – у 1 вип.; відмови від лікування – у 2 вип.; надана тільки перша допомога – у 1 вип.; відстрочені і потім не розпочаті щеплення – у 5 вип.: люди загинули, бо спостерігали не за тими тваринами – у 2 вип.; тварини були живі після 10-го дня спостереження – у 2 вип. (одна убита на 10-й день, інша загинула на 14-й день, про що постраждалі не повідомили); через діагностичну помилку лікаря-ветеринара – у 1 вип. (діагноз: «Бабезіоз»).
У 11 вип. загиблі від сказу отримали антирабічне лікування, у т.ч.: 3 – за комбінованим курсом, з яких: у 2 вип. були порушення режиму лікування, вживання алкоголю; у 1 вип. зареєстрована редуцирована смерть у дитини на 103-й день від початку лікування (серія 703 КоКАВ була вилучена через низьку імуногенність); 8 – із застосуванням тільки антирабічних вакцин (без антирабічного імуноглобуліну (АІГ), з яких отримали: тільки 2 щеплення – у 1 вип; курс КАВ – у 3 вип. (у 1 вип. після смерті дитини визначено титр антитіл у крові нижче захисного); 6 КоКАВ з 5-го дня – у 1вип; курс вакцин 2 КоКАВ+ 4ІНДІРАБ з 8-го дня – у 1 вип.; 4 КоКАВ – у 2 вип. (призначеного АІГ не було).
РЕЗЮМЕ:
Природні осередки сказу існують на усій території України і є фактором епідемічного ризику та потенційної небезпеки щодо захворювань людей на сказ. Успіх порятунку людей, які зазнали нападів тварин, у великій мірі залежить від обізнаності населення, можливості отримання антирабічного лікування, проведеного вчасно, у повному обсязі, ефективними препаратами, з урахуванням висновків ветеринарних спостережень за тваринами, за умови дотримання постраждалими режиму лікування.
ЛІТЕРАТУРА:
1.Могилевський Б.Ю. «Практическая рабиология с практикумом по антирабическим назначениям», «Наддніпряночка», 2009 р.
2. Інформаційні повідомлення ДЗ Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України «Епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу, стан заходів боротьби з ним в Україні».