Небезпека комах
Комахи можуть відігравати роль переносників збудників інфекційних захворювань, спільних для тварин і людей. У Полтавській області визначені природні осередки особливо небезпечних інфекційних захворювань, що можуть передаватися до людини комахами (трансмісивні): кліщовий вірусний енцефаліт, Кримська, спричинена Конго-вірусом, геморагічна гарячка, іксодові кліщові бореліози (хвороба Лайма), гарячка Західного Нілу. За певних умов, не виключена можливість поширення в області малярії.
В природних осередках збудники інфекційних захворювань циркулюють між птахами, ссавцями і комахами. Передача збудників до людини може відбуватися під час присмоктування кліща або комариного укусу.
За даними системного епізоотологічного та етомологічного моніторингу, що здійснюється спеціалістами ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров’я України» та її підрозділами в області, у 2017 році очікувалось збереження середнього багаторічного рівня чисельності мишовидних гризунів, а також – компонентів гнусу та кліщів. Така ситуація сприяє існуванню потенційного ризику інфікування від комах.

Актуальні хвороби, які передаються комахами
Серед найбільш актуальних для Полтавської області інфекційних захворювань, передача яких здійснюється комахами, є хвороба Лайма (кліщовий бореліоз) та гарячка Західного Нілу. Небезпека полягає у можливості збудників вражати життєво важливі системи людського організму, викликати багато ускладнень та «повернення» важких симптомів після уявного одужання.
Офіційна реєстрація хвороби Лайма в Україні запроваджена з 2000 року, а гарячки Західного Нілу – з 2006. Зберігається прогнозована тенденція щодо подальшого зростання захворюваності населення на ці хвороби.
З початку спостережень, у перші 6 років в області реєструвались поодинокі випадки хвороби Лайма (всього 6). Наступні 6 років (2006-2011) реєструвалось від 9 до 28 випадків. Кількість хворих з 2012 по 2014 роки – від 44 до 53. За останні 2 роки (2015-2016) ця кількість перевищила 100 випадків (153 і 126 відповідно). За 7 місяців 2017 року вже зареєстровано більше 90 випадків захворювань на хворобу Лайма.
Напади кліщів на людей відбуваються з весни до пізньої осені у лісах, лісосмугах, на луках, на берегах водоймищ, на присадибних ділянках, у лісопаркових осередках міст, на подвір’ях населених пунктів.
Небезпеку можуть нести і комарі. З 2006 по 2016 роки в Україні зареєстровані 89 випадків захворювань на гарячку Західного Нілу захворювання, яке може передаватись людині переважно комарами, у т.ч. 24 – у Полтавській області. Ще один випадок зареєстрований у серпні 2017 року.
Природні осередки кліщових бореліозів обіймають усі адмінтериторії області; до них віднесені більше 240 населених пунктів.
Природні осередки гарячки Західного Нілу визначені на наступних адмінтериторіях області (м.Полтава; с.Брунівка, с.Вакуленці, с.Крутий Берег, Вороніно Полтавської м/р; с. Вербове, с.Цибулі Полтавського району; с.Вельбівка Гадяцького району; с.Селещина, с.Кустолове-Суходілка Машівського району; м.Пирятин; смт. Решетилівка; смт.Білики, с.Бережнівка, с.Дрижина Гребля, с.Чкалове, с.Придніпрянське Кобеляцького району).
Фактичні межі природних осередків інфекційних захворювань можуть бути значно ширшими офіційно визначених.

Профілактика трансмісивних захворювань
Ефективним заходом профілактики трансмісивних захворювань є оздоровлення територій. Належний санітарний стан території призводить до зниження кількості дрібних ссавців, що перешкоджає розмноженню і розвитку кліщів. Оздоровлення досягається: створенням навколо населених пунктів лісів паркового типу, вільних від кліщів; прорідженням, розчищенням від сушняку, бурелому, пнів, безладної порослі молодих дерев і чагарників; благоустроєм і упорядкуванням територій населених пунктів, ліквідацією звалищ сміття, захаращень і підтоплень підвалів, регулярним викошуванням газонів, а також очищенням від рослинності водойм, що заросли, каналів, колекторів.
Безпосередньо проти переносників спрямовані такі заходи, як: обробка худоби, домашніх тварин і птахів та дератизаційні заходи (для зменшення чисельності гризунів –живителів кліщів-переносників); протикліщові обробки території, обробка внутрішніх поверхонь житлових і нежитлових (підвалів) приміщень за допомогою препаратів, що дозволені до застосування в Україні);
На водоймах використовуються біологічні методи боротьби з личинками комарів (заселення водойм гамбузією), бактокуліциди, фізичні методи обробки водойм, які не використовуються в господарстві (плівка з нафтопродуктів).
Індивідуальний захист полягає у використанні репелентів, сіток для приміщень, захисного одягу: сорочка з щільно прилягаючими манжетами заправлена у штани, заправлені в шкарпетки; закрите взуття, туго пов’язана косинка. Кожні 2 години перебування на природі необхідно проводити самоогляд одягу і відкритих ділянок тіла.
В разі присмоктування кліща – головне найскоріше його видалити. Коли нема змоги одразу звернутися за медичною допомогою, можна зробити з пластика пристрій з проріззю, яким захопити і повільно видалити кліща.
Не кожна зустріч з кліщем або комаром несе небезпеку, і навпаки – про небезпечний напад можна здогадатись лише при перших ознаках хвороби.
Консультація у лікаря-інфекціоніста допомагає визначити ступінь ризику, вирішити питання щодо проведення профілактичної антибіотикотерапії тощо.

Заввідділення особливо небезпечних інфекцій
відділу з дослідження біологічних факторів
ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр
МОЗ України», лікар-епідеміолог Т.М.Крупініна