Прогулянки в парках, лісах, риболовля, полювання і багато інших видів діяльності, особливо весняним сонячним днем, це улюблені заняття, які приносять людині масу задоволення. Проте все не так «сонячно», як здається на перший погляд.

На жаль, природа таїть в собі безліч небезпек для здоров'я людини, і одна із них – кліщі. Кліщі після укусів можуть завдавати неприємних відчуттів. Але більшою загрозою є те, що комахи можуть бути так званими переносниками збудників інфекційних захворювань (наприклад – борелій), небезпечних для людини. До кліщів, без шкоди для його існування, борелії потрапляють від своїх годувальників, а це 200 видів ссавців та птахів.
Хвороба Лайма (або кліщовий бореліоз) – найбільш актуальне для Полтавської області захворювання, яке передається кліщами. Воно виникає після укусу кліща, інфікованого бореліями. Клінічні прояви досить різноманітні. В організмі людини значно ураженими можуть бути центральна нервова і серцево-судинна системи, опорно-руховий апарат, що призводить до тривалої непрацездатності.
Офіційна реєстрація цієї хвороби в Україні розпочата відносно недавно, але динаміка захворюваності стрімко наростає.
Якщо на початку 2000-х років у Полтавській області реєструвались поодинокі випадки захворювань на хворобу Лайма, то останні 2 роки їх кількість щорічно складає майже 50.
Кількість населених пунктів, розташованих у природних осередках кліщових бореліозів перевищує 170, вони знаходяться на усіх адміністративних територіях області, більша частина з них визначена протягом останніх 3-х років.
Серед заходів профілактики захворювання: скошування трави, бур'янів, розчищення чагарників на території установ, мікрорайонів, приватних садиб: використання засобів індивідуального захисту (захисний одяг, репеленти для одягу).
Хімічні засоби необхідно використовувати згідно інструкціям. Так репелент на слід наносити обережно, щоб засіб не потрапив в очі, і тільки на одяг. а відповідні Захисні мазі і креми , з метою попередження подразнення шкіри, при їх непотрібності треба ретельно змити теплою водою з милом.
Крім того, захистити себе від нападу кліща у лісі можна відповідно одягнувшись (сорочка з щільно прилягаючими манжетами заправлена в штани, штани – в шкарпетки, туго зав'язана косинка зверху коміра сорочки). Одяг бажано підібрати світлого кольору, щоб можна було побачити кліща, який ще не встиг укусить. А головне – на природі кожні 2 години та після повернення додому необхідно провести ретельний само і взаємо огляд одягу та шкірного покриву з метою виявлення кліща.
Уразі присмоктування кліща треба негайно звернутись за медичною допомогою. При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування обробити 3% розчином йоду або спиртом. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.
Всім особам, які підпали під напад кліща, рекомендується звернутись до закладу охорони здоров'я за місцем проживання, де лікар надасть рекомендації щодо спостереження за самопочуттям, ознайомить з проявами захворювання (підвищення температури тіла, почервоніння, припухлість на шкірі в місці укусу) та за необхідністю призначить профілактичне лікування.
Інформативно:
Велику частину життя кліщі проводять у пухкій лісовій підстилці або у тріщинах ґрунту, виходячи звідти для пошуку здобичі. Активні бувають у ранкові та вечірні години здебільшого у зволожених місцях. Кліщі піднімаються на трав'янисті рослини, сидячи на кінчиках травинок, листя, гілочок понад стежкою на висоті до півтора метрів, де підстерігають здобич, виставивши вперед першу пару ніг. Дослідження показали, що кліщів приваблює запах тварин та людей. Вони чіпляються за свого майбутнього хазяїна, який проходить повз, це може бути як тварина так і людина, але не заповзають на дерева і не падають зверху. Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, хоча хоботок проникає глибоко в шкіру.
Отже, найкраща профілактика трансмісивних інфекційних хвороб (хвороби що передаються при укусі кровосисних членистоногих) – це перш за все самозахист та своєчасне звернення за медичною допомогою.